ПЕЛЮСТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пелю́стка 1. На сніг падає самотня пелюстинка вишневого цвіту (Стельмах, І, 1962, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 114.