ПЕЛЕ́НОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до пелена́¹. Ожини, ліщини в пеленоньку брати Послала під вечір дочку свою мати (Ус., Листя.., 1956, 49).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 114.