ПЕ́КАРКА, и, ж. Жін. до пе́кар 1. — Купимо — папушника чи що. Пекарка продає й те, що до папушника годиться — усякі наїдки… (Вовчок, VI, 1956, 283); Запечені пекарки, що пріли біля печі, плакали та хлипали, як малі діти, слухаючи сумну весільну пісню (Фр., VIII, 1952, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 110.