ПЕЙСА́ТИЙ, а, е. Який має пейси, з пейсами. Не було там [у корчмі] нікого чужого, лиш за "шинквасом" сидів молодий пейсатий єврей (Март., Тв., 1954, 259).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 110.