Про УКРЛІТ.ORG

пащекуватий

ПАЩЕКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Який любить пащекувати. Виходить вона з людьми з церкви, а перед нею йде Воронячка, та баба пащекувата (Мак., Вибр., 1954, 115); Надто гостро повелася Груня з пащекуватою сусідкою (Горд., II, 1959, 253).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 105.

вгору