ПАХТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. пахті́ти¹. Був у тому пахтінні зелений ряст незайманого степу (Донч., Зоряна фортеця, 1933, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 101.