ПА́ФОСНО. Присл. до па́фосний. Його ми чуєм дуже часто, З промов його — вогнем пашить. Толково, пафосно, квітчасто Уміє він поговорить (Воскр., З перцем!, 1957, 225).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 100.