ПАТРО́НЧИК, а, ч. Зменш. до патро́н²1. Розшукавши жовтенький патрончик помади, вона підфарбувала губи (Тют., Вир, 1964, 405).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 98.