ПАТЕТИ́ЧНО. Присл. до патети́чний. — Се вже така доля артистів і поетів, що вони кров’ю серця свого поливають собі шлях до безсмертя! — трохи патетично завважив поет (Л. Укр., III, 1952, 703); Мати патетично сплеснула руками і звела очі до неба (Смолич, II, 1958, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 93.