ПАСОВИ́СЬКО, а, с. Те саме, що пасови́ще. Усюди до панів поприлипали наші ліси, луги та пасовиська! Ані від попів, ані від панів нема нам чого надіятися (Кобр., Вибр., 1954, 58); Велике стадо корів, повертаючись з пасовиська, заповнює вузеньку вулицю (Шиян, Партиз. край, 1946, 87).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 88.