ПАСМАНИ́СТИЙ, а, е, діал. Смугастий. Рукави його бекеші попропорювалися на ліктях, так що з них виглядала брудна сорочка з пасманистого перкалю (Фр., III, 1950, 20); На постелі, скидаючи пасманисте рядно, заворушився Хведько (Стельмах, Правда.., 1961, 330).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 88.