ПАСАЖИ́Р, а, ч. Людина, яка здійснює поїздку поїздом, пароплавом, літаком і т. ін. Ми обідаємо.. усі разом, пасажири і пароходний [пароплавний] персонал (Л. Укр., V, 1956, 413); У відкритому купе плацкартного вагона було, крім Арсена, ще три пасажири (Дмит., Розлука, 1957, 79).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 84.