ПАРФУ́МИТИ, млю, миш; мн. парфу́млять; док., перех., рідко. Обприскувати, напахувати парфумами. А ми що ж, приїхали сюди вино пити, натирати мастикою тварі чи бороди.. парфумити? (Скл., Святослав, 1959, 137).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 82.