ПАРУБІ́ЙКА, и, ж. Те саме, що парубі́йко. Оглядаюсь, хто гукає. Гарний парубійка! (Крим., Вибр., 1965, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 80.