ПАРТІ́ЙНІСТЬ, ності, ж.

1. Властивість за знач. парті́йний 3. Послідовна і сувора партійність — це прояв високої історичної об’єктивності, класової свідомості та ідейності (Укр. іст. ж., 2, 1960, 32); Молодий письменник усвідомлює прекрасну ленінську тезу партійності літератури (Смолич, Перша книга, 1951, 6).

2. Приналежність до партії (у 1, 2 знач.). Партійність у Росії дуже велика, і перед народом партія має певне політичне лице (Ленін, 35, 1973, 106); Щоб зміцнити своє становище, Вальдек-Руссо оголосив, що він хоче об’єднати всіх, хто стоїть за республіку, незважаючи на партійність (Нова іст., 1957, 61).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 78.