ПАРОРОЗПОДІ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до паророзподілу. ПАРОРОЗПОДІ́ЛЬНИК, а, ч. Механізм, що автоматично розподіляє пару в циліндрах парового двигуна. Замість ручного паророзподілу Уатт запропонував автоматичний паророзподільник, який називається золотником (Фізика, II, 1957, 66).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 75.