ПАРООЧИ́СНИК, а, ч. Знаряддя для очищування від бур’яну поля, що знаходиться під паром (див. пар¹).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 74.