ПАРОВІДВІДНИ́Й, а́, е́. Який служить для відведення пари (див. па́ра² 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 73.