ПАРАШУТИ́СТ, а, ч. Той, хто займається парашутизмом, стрибає з парашутом, користується ним. В глибині під парашутистом чорніло море лісу (Ле, Опов. та нариси, 1950, 231).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 67.