ПАРАМАГНЕТИ́ЗМ, у, ч., фіз. Сукупність магнітних властивостей тіл, що мають позитивну магнітну сприйнятливість. На зразку твердого водню було вперше проведено пряме вимірювання ядерного парамагнетизму (Розв. науки в УРСР.., 1957, 138).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 66.