ПАРА́ГРАФ, а, ч. Частина тексту всередині розділу книги, статті і т. ін., що має самостійне значення і звичайно позначається знаком § з порядковим номером. Ленінське формулювання першого параграфа статуту говорило, що членом партії може бути кожний, хто визнає програму партії, підтримує партію в матеріальному відношенні і є членом однієї з її організацій (Біогр. Леніна, 1955, 59); Учитель скрипучим голосом кілки вбива у мозок наш.. — Параграф тридцять восьмий — всі найшли? (Тич., II, 1957, 30); // Знак §. Параграфи набрані напівжирним курсивом; // розм. Правило, настанова, викладені в якому-небудь розділі статуту, програми і т. ін. — Серце в певних хвилинах не дбає про параграфи і знаходить свою властиву мову (Фр., VII, 1951, 247); — Я жалітися по всіх параграфах і інстанціях буду за образу індивідуума, — заверещав Юхрим (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 168).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 61.