ПАПІРО́СА, и, ж. Те саме, що цига́рка. Він.. ввійшов у світлицю з запаленою папіросою в губах (Н.-Лев., IV, 1956, 345); Вийняв [Славко] тютюн, крутив папіроси й курив одну за одною (Март., Тв., 1954, 245); Хтось курив, і жарина папіроси була схожа на дивну квітку (Гур., Наша молодість, 1949, 143).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 57.