ПАПУ́ЖОК, жка, ч. Зменш.-пестл. до папу́га. — Він, видно, належав колись адвокатові, цей папужок (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 567).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 59.