ПАПЕРО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до папі́р 1. Ясний червонястий одлиск од паперового багаття миготів хвильками по їх щоках (Н.-Лев., IV, 1956, 242); Були серед них і майстер паперової справи, і палітурник, і друкар (Ів., Друкар.., 1947, 8); // Зробл. з паперу. Вікна обведені синькою, під образами паперові голубці, квітки (Л. Укр., III, 1952, 717); Діти кидали з мосту паперові кораблі (Шиян, Вибр., 1947, 177); // Признач. для виготовлення паперу. Паперова фабрика.

Паперо́ві гро́ші — видрукувані на папері знаки, наділені державою примусовим курсом і використовувані як міра вартості при купівлі й продажу. Специфічний закон обігу паперових грошей може виникнути лише з відношення їх до золота, лише з того, що вони є представниками останнього (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 130); Для покриття катастрофічних дефіцитів державних бюджетів уряди капіталістичних країн стають на шлях широкого випуску паперових грошей (Наука.., 3, 1961, 10).

2. Стос. до папера (у 2, 3 знач.). Тихозоров зняв з полиці перев’язану мотузочком паперову купу (Донч., II, 1956, 13).

3. перен. Який є наслідком бюрократичного діловодства; канцелярський, бюрократичний. [Римар:] Ми за паперовою суєтою живемо так, наче в нас іще одне життя попереду (Стельмах, Зол. метелиця, 1955, 19).

4. перен. Який існує тільки на папері (у 1 знач.); не здійснюваний на ділі. — Е, ні, я не про паперову говорю, — відповів я, — а про правдиву.. Бачив ти коли сю дійсну, живу конституцію? (Фр., III, 1950, 212); Паперову війну проти символістів і всього старого мистецтва вів український футуризм (Поезія.., 1956, 76).

5. бот. Який має міцний луб і звичайно використовується для виготовлення кращих сортів паперу (у 1 знач.). Нині в "Софіївці" росте понад двадцять видів беріз: паперова, даурська жовта, манчжурська, японська… (Наука.., 5, 1966, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 56.