ПАНІКЕ́РСЬКИЙ, а, е. Стос. до панікера, панікерів, властивий їм. [Терещенко:] Що за тип?.. Написав, ніби я вів панікерські розмови (Корн., II, 1955, 300).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 46.