ПАНЬМА́ТОЧКА, и, ж., заст. Пестл. до паньма́тка. — Тітусю, голубочко, паньматочко! Що хоч роби, тільки віддай мене за конотопського пана сотника Забрьоху (Кв.-Осн., II, 1956, 205).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 55.