ПАНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, недок., розм. Триматися по-панському. — Зовсім дурна баба, — думає Грицько, — а ще й паниться (Вас., Вибр., 1954, 100).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 44.