ПА́МФИЛЬ, ПА́НФИЛЬ, ю, ч., заст. Гра в карти. Які ж були до карт охочі, То не сиділи дурно тут; Гуляли часто до півночі.. у лави, в жгут, У памфиль (Котл., І, 1952, 114).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 37.