ПАЛІНГЕНЕ́ЗИС, у, ч., спец.

1. Перетворення вивержених гірських порід шляхом переплавлення гранітів, гнейсів і сланців у глибоких зонах земної кори. Явища палінгенезису.

2. У біології — поява у зародка ознак, властивих дорослим формам далеких предків.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 30.