ПАЛУБЧА́СТИЙ, а, е, рідко. Який має палубу (у 2 знач.). Як бачу той віз, критий, палубчастий, що притягає до нашого двору.. Вилазила перше з воза.. рум’яна черниця (Вовчок, І, 1955, 252).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 32.