ПАЛЕОНТОЛО́ГІЯ, ї, ж. Наука, що вивчає рослинний і тваринний світ минулих геологічних епох і поділяється на палеоботаніку і палеозоологію. Палеонтологія, вивчаючи викопні рештки, простежила еволюцію коня за період до 3 мільйонів років (Конярство, 1957, 31); Серед апельсинів, пальм та евкаліптів біліє широкий, схожий на вхід до храму фасад музею палеонтології (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 93).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 25.