ПАЛЕ́НКА, и, ж., діал. Горілка. Взимку йому дали коня і корову і він привів їх на своє подвір’я, п’яний від щастя і доброї кварти паленки (Кучер, Дорога.., 1958, 174).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 24.