ПАКУВА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Стос. до пакування. Спеціальне місце виділено в саду для пакувального пункту. Сюди звозять зібрані плоди, сортують їх, пакують у ящики (Колг. Укр., 11, 1960, 24); Пакувальна машина; // Признач. для пакування. Пакувальний матеріал для коріння повинен вбирати воду й не зігріватись. Таким матеріалом є мох (Сад. і ягідн., 1957, 157); Одним подихом пробігла Тамара рядки відозви, надрукованої на шкарубкому пакувальному папері (Хижняк, Тамара, 1959, 101).

2. у знач. ім. пакува́льна, ної, ж. Приміщення, місце, це пакують товари.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 19.