ПА́ЙЩИК, а, ч. Те саме, що пайови́к. [Юрко:] Я за плугом сам ходить не буду, так і знайте! Я, як головний пайщик в ділі, хочу тим користатись (Кроп., III, 1959, 263); Вони цілими днями простоювали в крамниці, обмірковували, радились, а тоді й собі ставали пайщиками [кооперативного] товариства (Чаб., Балкан. весна, 1960, 268).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 17.