ПАВУКОПОДІ́БНИЙ, а, е.

1. Формою схожий на павука (у 1 знач.). В центрі гурту стояла звичайна арба чи просто стирчало двоє павукоподібних коліс (Ле, Міжгір’я, 1953, 217).

2. у знач. ім. павукоподі́бні, них, мн. Клас безхребетних тварин родини членистоногих. З класу павукоподібних культурним рослинам завдають шкоди кліщі (Шкідн. поля.., 1949, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 8.