ПА́В’ЯЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що пави́ний. Якось особливо носив [Іван] набакир свій зелений капелюш із пав’ячим пером (Мур., Бук. повість, 1959, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 10.