П’ЯТИВЕ́РХИЙ, а, е. Який має п’ять верхів (у 3 знач.). П’ятиверха церква.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 421.