ОШУ́КА, и, ж., діал. Обман. — Всі твої слова, і сміхи, і сльози — все комедія, все роль, все ошука! (Фр., IV, 1950, 353); — Це ошука, Борух, ти на ошуку взявся..! (Март., Тв., 1954, 67).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 838.