Про УКРЛІТ.ORG

ошельмований

ОШЕЛЬМО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ошельмува́ти. Глянув [Тимоха], ошельмований, круг себе, і не маючи на кім злість зігнати — трах! трах! — побив вікна у школі (Свидн., Люборацькі, 1955, 196).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 837.

вгору