ОША́ТНЕНЬКО, присл. Пестл. до оша́тно. Одягнута [Настя] Ошатненько (Речм., Весн. грози, 1961, 72).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 836.