ОЧІ́КУВАЛЬНО. Присл. до очі́кувальний. Дівчина зайшла й спинилася біля стола, очікувально поглядаючи на комсорга (Собко, Біле полум’я, 1952, 133); До кімнати зайшов майже молодий чоловік і очікувально став, ледве відступивши від дверей (Ле, Міжгір’я, 1953, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 833.