ОЧЕРЕ́МХА, и, ж., рідко. Те саме, що чере́мха. Солодко пахне очеремха (Вовчок, VI, 1956, 275); Із затінку виринула вже очеремха в білому цвіту (Вас., І, 1959, 312).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 831.