Про УКРЛІТ.ORG

оцет

О́ЦЕТ, о́цту, ч. Рідина з різким кислим смаком, яка є водним розчином оцтової кислоти і вживається як гостра приправа до їжі, для консервування продуктів і т. ін. Бабуня казала принести ароматичного оцту та олівців від мігрені (Л. Укр., III, 1952, 635); З відчиненого вікна.. війнуло легеньким запахом оцту (Досв., Вибр., 1959, 383).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 828.

вгору