ОХІ́ТНИЙ, а, е, діал. Охочий. Знайшовся був один охітний, що пішов проти Юрішка, але закаявся (Хотк., II, 1966, 113).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 821.