ОХРЯНИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що во́христий. Набуваючи ураганної сили в далеких пустинях,він [вітер] часто піднімає вгору і несе з собою на великі віддалі багато червоного охряного пилу (Наука.., 8, 1956, 34); Крізь маленьке віконце цідилася охряна мла літнього світанку (Тют., Вир, 1964, 223).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 827.