О́ХРОВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що во́христий 2. На сході, опереджаючи сонце, розтікалися холодні охрові смуги (Стельмах, І, 1962, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 827.