ОХОЛОДНИ́К, а́, ч., спец. Теплообмінний апарат, за допомогою якого охолоджують рідкі, газоподібні або тверді речовини; охолоджувач. Найкраще охолоджувати молоко в спеціальних круглих або плоских металевих охолодниках зрошувального типу (Механ. і електриф., 1953, 502).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 823.