ОХМУРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Нахмуритися, спохмурніти. Батько охмурнів, повісивши голову (Вовчок, І, 1955, 327); Обличчя в Ліщини охмурніло, стало скучне, невеселе (Вас., II, 1959, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 822.