Про УКРЛІТ.ORG

охайненький

ОХА́ЙНЕНЬКИЙ, а, е, розм. Досить охайний. З диму та з пари — десь угорі, на драбині, біля книжкових полиць, раптом виникла невеличка, охайненька постать алхіміка (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 406).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 820.

вгору