ОТЯ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОТЯ́МИТИ, млю, миш; мн. отя́млять; док., перех., розм. Те саме, що опам’ято́вувати. Але повчання Омеляна не отямило парубка — нетерпляче підвів голову, випростався усім тілом: — І вам бажаю цієї науки (Стельмах, І, 1962, 121).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 815.